Краплини моєї душі

                       

Темної ночі, коли всі вже сплять,

Візьмусь за ручку, буду писать.

Ручка - сестриця, братик - папір,

Думка - орлиця сягає до зір.

Літери - букви лягають в рядок,

Вони не можуть стримать думок.

Думка - орлиця шугає увись,

Там мої мрії й печаль обнялись.

Словом не вимовиш всі почуття,

В душу ввірвалось гірке каяття.

Пише не ручка — із серця слова.

Думку мудрує якусь голова.

Як передати в оцю нічну мить

Все, чим живу, чим дихаю,

Все, що мені болить…